Я вибрав саме таку назву свого твору, бо для мене це дуже важливо.
Наша родина складається переважно із росіян, живемо ми в Україні і
вважаємо себе українцями. Це правильно — вважати себе українцем як
громадянином. Рідна моя мова — російська. Хочу розповісти, що мене
вражає. Я часто чув вираз: Україна — ненька. Спробував хоча б уявити,
наприклад, таке: Росія — мати, Франція — ненька, Англія — мати. І все
якось воно має трохи недолугий вигляд. Ще пригадалося, що «Родина —
мать» російською звучить нормально. Виявляється, що саме українці з
такою любов'ю і повагою ставилися впродовж віків до свого рідного краю,
що це ні в кого не викликає здивування. Не сумніваюся, що є й інші
народи, які були особливо пригнобленими, що також із повагою ставляться
до рідної землі.
Я із задоволенням вивчаю цю
співучу мову, знайомлюся з історією України. Мені прикро, що Росія (як
держава) тривалий час пригноблювала українців. Мені приємно, що моя
вчителька багато речей пояснила і я зрозумів, що поганих людей певної
національності не буває, бувають поганими їхні вчинки. Це я до того, що
слід відрізняти владу Росії і звичайних росіян, таких як наша сім'я. У
нас тепер багато друзів і в Росії, і в Україні, сподіваюся, що їх стане
ще більше, якщо ми будемо поважати один одного.
Комментариев нет:
Отправить комментарий